Всі ми хоч раз за своє життя стикались із вічною дилемою “хочу чогось, але нічого не хочу робити”. Але дуже мало людей знає, що причиною такої тотальної прокрастинації може бути дофамін, а саме його низький рівень. Тож давайте сьогодні розберемось що це за гормон і чому він так сильно може на нас впливати.

Дофамін – це нейромедіатор, хімічна речовина, яка виконує функцію транспортування інформації до нервових клітин (нейронів). Головне завдання дофаміну – мотивувати людину до здійснення важливих та корисних дій. Почуття задоволення, яке допомагає відчувати цей нейромедіатор, дозволяє людині зрозуміти, які вчинки їй слід повторювати надалі. Дофамін не можна плутати із серотоніном. Дофамін – це нейромедіатор, який відповідає за позитивну реакцію на певну дію, серотонін же стабілізує, тобто закріплює цей настрій. Крім дії на мотивацію і рух, дофамін також впливає ряд інших когнітивних функцій (запам’ятовування інформації, концентрацію).

Простими словами, дофамін виробляється від самої думки про дію, яка принесе нам задоволення. Але наш організм, в процесі еволюції, не знав, що в нас з’явиться така велика кількість легкодоступних стимулів для нашого мозку, які провокують постійний пошук винагороди, що може призвести до дофамінової пастки – стану, коли для отримання винагороди треба збільшити дію стимулу. Саме так і розвиваються зележності чи то від психотропних речовин, таких як наркотики, алкоголь чи куріння, чи від більш неочевидніших занять, таких як постійний перегляд соцмереж шопінг, тощо.

Наприклад, людина постійно гортає стрічку у Твіттері. Вона очікує винагороди – нової цікавої інформації. Ба більше, відчуття раптовості також збільшує вироблення дофаміну: “Раптом я щось пропущу?” Доводиться збільшувати час гортання, й людина проводить все більше часу у пошуку чогось цікавого. а якщо ще й добавити постійні дискусії і суперечки між людьми(сам формат платформи спонукає до цього), то це перетворюється ще й на дуже легку пастку для людей, яким самотньо, участь в суперечках для яких створює ілюзію спілкування.

Як працює дофамін

В нашому тілі є базовий рівень дофаміну, який циркулює по нашому тілу. Коли ми зробили щось, що принесло нам задоволення більше, ніж зазвичай, це означатиме, що вивільнилась певна кількість дофаміну і наш рівень трішки піднявся. Ресурси нашого організму на день – вичерпні. Тобто в нас є певна зліченна к-сть того дофаміну, який може вивільнитись. На жаль, багато хто з нас (включаючи мене) вважають, чи довгий час вважали, що розваги у вигляді ігор,різних відео, сидіння у соцмережах трішки додають нам цього нейромедіатора, коли в реальності все виходить навпаки – ми витрачаєм й так обмеженний запас наших ресурсів, що майже завжди призводить до негативних наслідків.

Не так давно, рекордну популярність у світі набрала китайська платформа TikTok, яка, окрім багатьох інших проблем із соцмережами, створила нову – підсадила багатьох людей на швидкий дофамін.

Сторінка “для тебе” і постійний потік надзвичайно коротких відео із кардинально різним змістом/настроєм/наповненням сам по собі викликає залежність. Наслідки популярності такої платформи не заставили себе довго чекати – в інтернеті дуже багато користувачів невпинно обговорюють як інші соцмережі стали для них “повільними та не цікавими”, чи наскільки сильно погіршилась у них здатність до довгої концентрації над чимось.

Тому тепер наш мозок стимулює нас грати в ігри, їсти багато солодкого/снеків, скролити соцмережі все більше і більше, бо він думає, що так у цей момент чогось досягаємо, як би це сумно не звучало. Тобто дуже-дуже давно, щоб ми відчули, що ми вижили, отримали свою нагороду за свої досягнення, ми мусили, наприклад, увесь день бігати на полюванні. Зараз нам достатньо зайти в гру на телефоні і все, ми відчуваємо себе героями.

Що не так із мотивацією?

Як ми вже вияснили, коли ми зробили щось, що принесло нам задоволення більше, ніж зазвичай, вивільниться дофамін – його загальний рівень в організмі підвищиться. Проте, коли його вивільнення відбувається різко в моменті, то й спад після цього піку буде пропорційно різким. Саме тому ми можемо почувати себе так погано після цілого дня сидіння в інтернеті, чи за марафоном по серіалу.

Найгірше, що ми можемо зробити після різкого падіння рівня дофаміну – піти шукати нового задоволення. яке не вимагає ні часу, ні зусиль, для покращення свого настрою. Найкраще, що ми можемо зробити в такі моменти – почекати. Не кидатись у крайнощі у вигляді “дофамінового детоксу”. Різка заборона і обмеження майже завжди приводить до зриву, через що ми почуватимемо себе ще гірше.

Тому ось вам легкі поради, які допоможуть в процесі відновлення вашого рівня нейромедіатора:

• ХАРЧУВАННЯ. Дофамін виробляється у нашому організмі не без допомоги інших хімічних сполук – амінокислоти тирозин та фенілаланін. Якщо ви страждаєте від постіної недостачі дофаміну, збільшення продуктів із цими амінокислотами у ваш раціон можуть суттєво допомогти із вироблення нейромедіатора: яйця, горіхи, боби, птиця, сир, шпинат, овес, яблука та ін.
• Рух. Підійде будь-яке тренування чи фізична активність. Справа в тому, що тренуючись, ви підвищуєте рівень ендорфінів у організмі, але це ще й підвищує загальний базовий рівень дофаміну, шляхом зміцнення системи винагороди в нашому мозку.
• Якісне часопроведення. Не очевидно, але чим частіше ми будемо відмовлятись від швидкого дофаміну – перекус солодким, гра в ігри, перегляд соцмереж, тим легше нам буде займатись справами, які вимагають довгої та якісної концентрації. Але пам’ятаєм, ніяких різких змін, які нам буде важко дотримуватись.